\

Однією з центральних проблем психологічної науки останніми роками стала поширеність порушень психічної адаптації, яка пов’язана зі зростанням вимог до психологічних ресурсів людини, насамперед із соціально-економічною і політичною нестабільністю в країні. У свою чергу, це призвело до масових специфічних соціально-психологічних явищ, до яких належить і професійне вигорання. Саме тому необхідно популяризувати знання про синдром «професійного вигорання» у медичних працівників та його ранні прояви з метою його подальшої корекції для збереження здоров’я медичного персоналу і продовження його професійного довголіття.

Емоційне вигорання негативно впливає не лише на самих працівників, на їхню діяльність і самопочуття, але і на тих, хто знаходиться поруч із ними. Щоб медпрацівник не став заручником хворобливого стану пацієнта слід усвідомити, що суттєва роль у боротьбі з хворобою і відповідальність за життя і здоров’я належить насамперед самому пацієнту. Найкращою профілактикою професійного вигорання є адекватне ставлення до роботи і відведення їй належного місця у житті.

Основними чинниками професійного вигорання є:

• оптимально кероване робоче навантаження, яке має відповідати фізичним здатностям людини та сприяти професійному розвитку працівника;
• високоякісне соціальне середовище, в якому наявні співпраця, взаємодопомога, позитивні емоції;
• оптимальний контроль з реальною підтримкою автономності спеціалістів;
• оптимальний контроль з реальною підтримкою автономності спеціалістів;
• справедливі фінансові винагороди, соціальне визнання;
• спільність цінностей особистості та колективу, закладу; справедливість до всіх працівників незалежно від посади, що сприяє повазі кожного працівника до самого себе і до колективу, закладу в цілому.

Також до основних груп профілактичних і лікувальних заходів, які можна проводити  у колективі з метою збереження психоемоційного здоров'я медичних працівників, слід віднести гігієну виробничих взаємин та психогігієну.

Гігієна виробничих взаємин має передбачати підвищення професійної мотивації працівників; встановлення балансу між витраченими зусиллями та отриманою винагородою; раціональну організацію робочого часу; проведення заходів спільно з керівництвом для формування взаємодовіри та позитивної робочої атмосфери в колективі; створення умов для психоемоційної розрядки, зняття робочого напруження та підтримування психічного та фізичного здоров'я медичного персоналу.

Соціальний (суспільний) напрям психогігієни має на меті забезпечити соціальні умови гармонійного психічного розвитку особистості, що вбирають у себе всі чинники, на які здатна впливати людина. Насамперед головна медична сестра має звертати увагу медичних працівників на позитивне ставлення до самих себе; оптимальний розвиток, зростання та самореалізацію; особисту автономію; реалістичне сприймання оточення; вміння адекватно на нього впливати за потреби тощо.

Переймаючи ефективний світовий досвід, дуже добре зарекомендовують себе як індивідуальні, так і групові форми тренінгової роботи: спеціальні заняття із використанням різноманітних вправ, спрямованих на розслаблення м’язів, самонавіювання, а також на професійне, особистісне зростання та підвищення рівня компетенцій.

Гармонізація психофізичного стану запобігає розвитку синдрому професійного вигоряння. Умовно всі методи гармонізації психофізичного стану людини можна розподілити за типами впливу на фізіологічні (вплив на тіло - підтримування якості сну, раціональне харчування, достатнє фізичне навантаження, масаж, кольоротерапія, ароматерапія, виконання дихальних вправ, водні процедури); емоційно-вольові (вплив на емоційний стан - сміх, музикотерапія, спілкування із сім’єю, друзями; заняття улюбленими справами, хобі; проведення вільного часу на природі, з тваринами тощо) та ціннісно-смислові (вплив на думки, світогляд - важливо навчитися звертати увагу на позитивні моменти життя та вміти бути вдячними за них).

Важливою умовою профілактики професійного вигорання медичних працівників є запобігання появі (а у разі їх наявності - усунення) зовнішніх і внутрішніх чинників цього синдрому. Адже працівники можуть вигоріти і не працюючи в напружених умовах.